Колись накидки на диванах, відомі як дивандеки, вважалися практично необхідною деталлю: без них меблі нібито швидше зношувалися. Сьогодні дизайнери дедалі частіше відмовляються від такого текстилю, адже сучасний мінімалізм передбачає відкриті обриси меблів.
Особливо застарілими вважаються важкі покривала з бахромою, строкатими малюнками та яскравими візерунками. Вони можуть створювати враження квартири, де змішано багато різних стилів.
Найпростіша сучасна альтернатива — фактурний плед, недбало накинутий на диван. Для цього добре підходять моделі з вовни або тканини букле. Плед не розправляють по струнці, а залишають вільно й зім’ято лежати на сидіннях. Такий підхід надає дивану затишного та «живого» вигляду, а не перетворює його на бездушний експонат меблевого магазину.
Найкраще виглядають фактурні тканини: шерсть, букле, велика в’язка або льон. Вільне покривало також захищає сидіння від пилу та шерсті домашніх тварин і додає оселі затишку. Під час використання воно може трохи м’ятися та зісковзувати, створюючи в інтер’єрі ефект живої недбалості.
Якщо захист потрібен по всій довжині дивана, підійдуть пласкі сучасні дивандеки нейтральних відтінків — сірого, бежевого або графітового. Бажано, щоб вони були без рюшів, бахроми та складних візерунків, мали протиковзку, тобто прогумовану, основу й чітко повторювали контури сидіння.
Ще один варіант — суцільний чохол за формою меблів. Такий текстиль виглядає «невидимим» і не порушує цілісності інтер’єру. Рекомендуються нейтральні однотонні кольори, а додати більше барв можна за допомогою подушок та пледів.