Дональд Трамп знову пояснив, чому російські війська не змогли захопити Київ у лютому 2022 року. На його думку, наступ зірвала помилка неназваного російського генерала: той нібито наказав танковим колонам залишити шосе й рухатися полями, де бронетехніка загрузла в багнюці. Імені військового президент США не назвав і висловив сумнів, що той досі живий.
Трамп розповів про це журналістам у Білому домі напередодні нового раунду російсько-американських переговорів щодо врегулювання війни в Україні. За його словами, російські танки могли дістатися столиці за кілька годин, якби не з’їхали з дороги.
«Тисяча танків рухалася автомагістраллю, — почав Трамп. — Вони опинилися б в Україні за чотири години, якби їхали з максимальною швидкістю танків — рівно 48 миль (близько 77 км) на годину, якщо бути точним. Ніщо не могло їх зупинити. Війна закінчилася б за один день».
Далі американський президент звинуватив у провалі наступу неназваного командувача.
«Але цей дуже дурний генерал — поняття не маю, хто він такий, сумніваюся, що він ще живий, сумніваюся, що він досі з нами, — вирішив повернути праворуч, на сільськогосподарські землі, а потім ліворуч і рухатися в бік Києва», — заявив Трамп. Він додав, що замість бетонної автомагістралі танки опинилися в багнюці, і, за його версією, це зірвало російський наступ.
Історію про танки, які нібито не змогли дістатися Києва через багнюку, Трамп розповідав неодноразово, додаючи до неї нові подробиці. 16 травня 2025 року він заявив, що російські війська могли опинитися в Києві приблизно за п’ять годин, якби не застрягли в багнюці. Тоді він також згадав протитанкові комплекси Javelin, які Україна отримала від США.
Перші партії цих комплексів надійшли до України у 2018 та 2020 роках, під час першого президентського терміну Трампа. У тій версії історії він ще не згадував про помилку конкретного генерала.
11 серпня 2025 року Трамп уже розповідав про російського командувача, який нібито наказав танкам рухатися сільськогосподарськими угіддями, а не шосе. «Я не знаю, хто цей генерал, але, знаючи Володимира [Путіна], його, ймовірно, вже немає», — сказав тоді президент США. Він знову наголосив на ролі американських комплексів Javelin у протидії російським військам.
У червні 2026 року Трамп повернувся до цієї теми в інтерв’ю. За його словами, російська бронетехніка могла швидко дістатися Києва, але неназваний генерал вирішив прокласти маршрут через поля після сильних дощів. Танки загрузли в багнюці, а план швидкого захоплення столиці провалився.
У перші дні повномасштабного вторгнення російські колони бронетехніки справді просувалися до Києва трасою Р-02, яка з’єднує столицю з Чорнобилем поблизу білоруського кордону. Дорога проходить через Вишгород, Димер та Іванків.
Однак російський наступ зупинився не лише через природні умови чи можливі помилки командування. Важливу роль відіграли дії українських військових і створення водних перешкод на шляху окупантів.
26 лютого 2022 року, на третій день повномасштабного вторгнення, українські війська підірвали міст через річку Ірпінь біля селища Демидів у передмісті Києва. Коли російські підрозділи спробували знайти інший шлях, ЗСУ також підірвали Козаровицьку дамбу, яка захищала заплаву Ірпеня від вод Київського водосховища.
Унаслідок цього затопило близько 2500 гектарів заплавних земель. Водна перешкода суттєво вплинула на оборону столиці.
Російські війська також зіткнулися із запеклим опором української армії. Згідно з оглядом Генерального штабу ЗСУ, 27 лютого українські військові знищили в Бучі колону російської бронетехніки, що намагалася просунутися до Києва через Ірпінь.
У березні бої тривали поблизу села Мощун. Там ЗСУ відтіснили російські підрозділи в районі переправи через річку Ірпінь. Російська армія зазнавала втрат, і її командування було змушене залучати резерви з Білорусі.
За наявними даними, військами, які в лютому 2022 року наступали на Київ із боку білоруського кордону, безпосередньо командував генерал-полковник Олександр Чайко. Нині він обіймає посаду головнокомандувача Повітряно-космічних сил Росії. Під його командуванням перебували 19 батальйонно-тактичних груп — приблизно 20 тисяч військовослужбовців.
Загальне планування російської військової кампанії проти України здійснював начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов. Йому допомагав начальник Головного оперативного управління Генштабу генерал-полковник Сергій Рудськой. За наведеними даними, обидва залишалися на своїх посадах. Один із заступників Рудського, генерал-лейтенант Ярослав Москалик, загинув у квітні 2025 року внаслідок вибуху в підмосковній Балашисі. Однак саме Чайко безпосередньо керував військами, які просувалися до української столиці.
Після провалу наступу на Київ і відведення російських військ із Київської області наприкінці березня 2022 року кар’єра Чайка змінилася. Улітку того року його усунули з посади командувача округу, а восени призначили керувати російським військовим контингентом у Сирії.
Чайко командував російським угрупованням у Сирії з червня 2022-го до червня 2025 року. Цей період охопив події, що завершилися поваленням режиму Башара Асада, який мав підтримку Росії, та втечею сирійського президента до Москви.
Попри невдачі російських військ в Україні та Сирії, Чайко згодом повернувся до Москви. У травні 2025 року він став заступником начальника Генерального штабу РФ, а в травні 2026 року його призначили головнокомандувачем Повітряно-космічних сил Росії. На цій посаді він змінив генерала Віктора Афзалова.
Генерала Чайка також звинувачують у причетності до воєнних злочинів, скоєних російськими військовими під час окупації Київської області. Зокрема, прокуратура України пов’язує його з убивствами мирних жителів у Бучі. Служба безпеки України заявляла, що Чайко віддавав накази російській бойовій авіації бомбити житлові будинки з цивільними мешканцями в Київській області під час наступу на столицю.
У березні 2026 року Європейський Союз запровадив санкції проти дев’яти військових, причетних до вбивств цивільних у Бучі. Найвище військове звання серед них мав генерал-полковник Чайко.
1 серпня 2026 року в Москві біля ресторану Balzi Rossi на Кудрінській площі стався вибух. За наведеними даними, Чайко святкував там призначення головнокомандувачем Повітряно-космічних сил і своє 55-річчя. Унаслідок вибуху загинули п’ятеро людей, ще 19 дістали поранення. Серед загиблих був зять генерала; поранення отримали його донька, племінниця дружини та сестра дружини. Сам Чайко не постраждав.