Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році вода відійшла й відкрила територію, яка десятиліттями залишалася прихованою. На колишньому дні можуть зберігатися сліди давніх поселень, золотоординського міста та об’єктів, пов’язаних із Запорозькими Січами.
Територія поступово заростає, а разом із новою природою знову стають доступними археологічні пам’ятки. За словами археолога та військовослужбовця Сергія Нємцева, ця місцевість важлива для дослідження історії півдня України: тут можуть бути пам’ятки різних періодів — від найдавніших поселень до козацької доби. Частину об’єктів археологи досліджували ще до створення водосховища, намагаючись урятувати їх від затоплення.
Серед таких об’єктів — поселення Бабине III бронзової доби. Під час досліджень там виявили кераміку, залишки жител та інші артефакти. Ці знахідки допомогли більше дізнатися про давні спільноти, які тисячі років тому жили на території сучасної України.
Ще одна важлива пам’ятка — Мамай-Сарай, золотоординське місто XIV століття. Частина його території опинилася під водою після створення водосховища, тож відступ води знову відкрив доступ до цієї ділянки.
Археологи також досліджували Кам’янське городище, де виявили сліди давніх поселень, фортифікацій та кам’яних споруд.
Особливий інтерес становлять місця, пов’язані із запорозьким козацтвом. У районі колишнього водосховища розташовані території, пов’язані з Базавлуцькою, Кам’янською та Олешківською Січами. Подальші археологічні роботи можуть допомогти виявити нові свідчення історії Запорозького козацтва.
Досліджувати колишнє дно непросто: територія швидко змінюється, там ростуть дерева й чагарники, утворюються заболочені ділянки та нова екосистема. Частина пам’яток могла бути затоплена або зруйнована природними процесами.
Можливості для археологів залежать і від майбутнього Каховської ГЕС та колишнього водосховища. Якщо водойму не відновлять у попередньому вигляді, дослідники можуть отримати більше можливостей вивчати пам’ятки, які десятиліттями перебували під водою.