Напередодні опалювального сезону Росія змінює тактику повітряних ударів по Україні. Замість точкових атак на великі електростанції противник планує бити по найбільш уразливих елементах енергосистеми — високовольтних лініях електропередачі та розподільчій інфраструктурі, які значно важче прикрити засобами протиповітряної оборони.
Паралельно під удари можуть потрапити залізнична інфраструктура, великі міські та економічні вузли. Такий підхід дає змогу виснажувати енергосистему й логістику точково, але системно, не знищуючи дорогі об'єкти генерації, відновлення яких потребує значних ресурсів.
Головна особливість нової тактики — комбіновані атаки у кілька хвиль. Росія планує запускати засоби ураження в різний час, із різних висот і напрямків, щоб перевантажити протиповітряну оборону. Одночасно застосовуватимуться дрони-імітатори, звичайні та реактивні «Шахеди», а також крилаті й балістичні ракети.
Такий мікс цілей і типів озброєння змушує ППО витрачати дефіцитні зенітні ракети на дешеві дрони-приманки, залишаючи «вікна» для проходу балістичних ракет до критичної інфраструктури.
Окрему загрозу становить розгортання виробництва нових керованих ракет «Дань-т». Росія планує виготовити до 14 000 таких ракет у 2027 році, а перші 2 000 одиниць — ще до кінця 2026 року. Фактично йдеться про дешевшу заміну дорогим крилатим ракетам для масованих ударів.
«Дань-т» запускаються з літаків або гелікоптерів, мають реактивний двигун і після пуску автономно прямують до цілі. Завдяки низькій вартості їх можна застосовувати масово, додатково перевантажуючи українську протиповітряну оборону.
Одночасно Москва нарощує випуск ударних безпілотників. Зазначається, що новий завод із виробництва вуглецевого волокна дозволить збільшити виробництво «Шахедів» на 80%, а нових потужностей вистачить приблизно на 28 000 планерів «Герань».
Йдеться про розширення заводу «Алабуга-Волокно» державної корпорації «Росатом» у Татарстані, який щороку даватиме додатково 500 тонн авіаційного вуглецевого волокна. Нині, за оцінками української сторони, Росія здатна виробляти понад 36 000 дронів-камікадзе типу «Герань» на рік.
Реактивні двигуни в конструкції цих апаратів уже збільшили дальність і швидкість ураження, перетворивши їх на одну з головних загроз для енергетики та міст.