Після двох відмов Ощадбанку суд зобов’язав банк повернути жителю Тернополя 109 655 гривень, викрадених з його рахунку. У день крадіжки чоловік не міг увійти до мобільного застосунку за PIN-кодом, а на телефон надходили автоматичні дзвінки з кодами.
Він сприйняв їх як технічну допомогу банку для відновлення доступу й вводив цифри. Тим часом шахраї реєстрували нові пристрої у застосунку «Ощад 24/7» і переказували гроші з рахунку.
24 грудня 2024 року за кілька хвилин провели серію несанкціонованих операцій. О 13:06 списали два платежі по 20 000 гривень, о 13:07 — ще 24 000 гривень на картку іншого банку та 655 гривень комісії, а о 13:10 — 45 000 гривень на внутрішній рахунок. Загальна сума збитків становила 109 655 гривень.
Наступного дня чоловік звернувся до банку та поліції, яка відкрила кримінальне провадження. Ощадбанк двічі відмовив у поверненні коштів, посилаючись на те, що операції підтвердили одноразовими паролями та біометрією через мобільний застосунок.
Розглянувши справу № 607/11756/25, суд дійшов висновку, що банк не надав належних доказів того, що клієнт свідомо або через недбалість сприяв витоку персональних даних. Суд також зазначив, що банк мав можливість зупинити підозрілі перекази, які один за одним проводили з нового пристрою одразу після зміни налаштувань.
Суд врахував і те, що клієнт негайно звернувся до банку та правоохоронців. У рішенні також наведено правові висновки Верховного Суду: правильне введення паролів саме по собі не є беззаперечним доказом вини користувача, а за відсутності прямих доказів сумніви тлумачать на користь споживача як слабшої сторони.
Суд зобов’язав Ощадбанк повернути на рахунок клієнта 109 655 гривень і сплатити судовий збір. Щоб уберегти кошти, не можна повідомляти телефоном CVV-код на звороті картки, PIN-код або SMS-паролі. Працівники банків, державних установ і Пенсійного фонду не запитують ці дані телефоном. Якщо співрозмовник, який називається представником банку, просить назвати код чи пароль, розмову слід завершити.