Сором може бути важко витримати, і в такі моменти людина нерідко намагається відсторонитися від переживань. Клінічна психологиня Богдана Валігура пояснює: непрожита емоція не зникає, а накопичується й згодом може відгукнутися роздратуванням і перевантаженням. Вона назвала три кроки, які допомагають прожити це почуття.
Після ситуації, що викликала сором, важливо не замикатися в собі й визнати власний стан. «Найголовніше тут — не ізолюватися і визнати, що я відчуваю сором», — наголошує психологиня. За її словами, у стані емоційної напруги люди часто намагаються дистанціюватися від переживань.
«Хтось вживає психоактивні речовини, хтось снодійне, хтось просто переключається і починає багато працювати. І так емоція не проживається», — пояснила Валігура.
Непрожиту емоцію психологиня порівнює з повідомленням, яке залишилося непрочитаним: «Це як меседж, який ви не прочитали: він висить, і ви його нікуди не дінете».
Валігура наводить приклад із месенджером: коли людина відкриває Telegram і бачить 30 непрочитаних повідомлень, у неї може виникнути роздратування. «Так само відбувається, якщо ми не проживаємо емоції: ми в якийсь момент стаємо просто роздратовані, перенавантажені й не можемо давати раду з повсякденними тригерами», — каже психологиня.
Перший крок — визнати сором. Замість того щоб одразу відштовхувати це відчуття, варто чесно назвати його. Таке називання емоції запускає процес її проживання.
Другий крок — звернути увагу на тіло. Сором може проявлятися бажанням зменшитися, опустити очі, сховатися або зникнути. Спостереження за такими реакціями допомагає точніше зрозуміти власний емоційний стан.
Психологиня зауважує, що багатьом людям складно розпізнавати емоції, адже в дитинстві їх не вчили називати власні почуття. Тому в терапії іноді спочатку вчаться помічати тілесні реакції.
Третій крок — зрозуміти, про яку потребу сигналізує сором. «Меседж каже нам про щось. Він хоче донести якусь інформацію. Тобі соромно — про що цей сором? Наприклад, мені соромно, що я не на фронті», — наводить приклад Валігура.
Серед помітних ознак накопичених емоцій — постійне роздратування, відчуття перевантаження та труднощі зі щоденними тригерами. Психологиня радить почати з першого кроку — назвати почуття, яке людина відчуває.
Богдана Валігура — клінічна психологиня та магістр психології. У практиці вона використовує методи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), діалектико-поведінкової терапії (ДБТ), терапії, сфокусованої на співчутті (CFT), та EMDR-терапії. Спеціалізується на роботі з психічними розладами — як діагностованими, так і тими, які людина лише підозрює в себе.